24.05.2022, 12:08

Окупанти планують "взяти" Сєвєродонецьк та Лисичанськ до кінця червня, але ціна буде страшна - луганський блогер

Луганський напрямок зараз - найскладніший на військовій карті України. День у день безперервні атаки російських військ та їхніх сателітів "ЛНР" і "ДНР" стирають з лиця землі підконтрольні Україні Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ і прилеглі до них території, проте захопити не можуть. Щодня атаки стоять окупантам сотень своїх солдатів, яких командування вже три місяці не відпускає на ротацію.

Про те, які настрої ходять у лавах "завойовників" і коли вони збираються повністю окупувати Луганщину, розповів блогер Savelyi Vasserman у своєму Facebook, передає Час Пік.

"В атаку женуть спочатку місцевих"

Луганський фронт валиться. Чи не географічно, а людськими втратами.

Рух у бік визволення усієї Луганської народної республіки йде повільно та ціною численних жертв серед мобілізованих. Три місяці люди без ротації. Єдина можливість піти з фронту - поранення. Якщо тобі не відірвало ногу чи руку, то за кілька тижнів тебе повертають назад.

Люди банально не витримують. Бракує моральних сил, фізичних.

Російське командування кидає в атаку спочатку місцевих, тож втрати луганської міліції дійшли вже до 50% від початкової мобілізації. Це близько 20 тисяч загиблих. ЦИФРА ДУЖЕ ВЕЛИКА. Її вже неможливо приховати.

"ДНРівці не розуміють, чому мають воювати за ЛНР"

Допомога з "ДНР" прийшла, але люди не розуміють, чому вони мають воювати за "ЛНР". При цьому вони почали зазнавати таких самих втрат. Усі сили російської армії були на Маріуполі, тому Луганський напрямок просто рухали числом, попри жертви. Якщо російським солдатам та командирам особливо не цікаво, їм тут не жити, то луганчани та донеччани не розуміють ЯК ЇМ ТУТ ДАЛІ ЖИТИ в цих руїнах. Місцеві знають, як українські війська зміцнилися за вісім років. Наших просто перемелюють сотнею за сотнею і відходять із позицій лише коли їх повністю знищують російська артилерія. Але жертви дуже великі.

"На фронті вже не допомогти, попереду лише смерть"

Настрій у військах такий як на відео. Ніхто не розуміє, що буде далі.

Одна надія, що раптом все закінчиться, бо йти вперед – це вмирати, а на твоє місце приведуть нових мобілізаційних. Знову на смерть.

Не таку війну собі уявляли у "ЛНР". Командири говорили, що буде прогулянка до меж республіки, а не три місяці, тисячі смертей простих ненавчених солдатів.

Усі сили пропаганди кинуті підняття бойового духу в тилу. На фронті не допомогти. Там усі розуміють, що попереду лише смерть. З урахуванням нової західної зброї, обстріли стали точнішими, смертей більше і ніхто не розуміє, звідки летить і як із цим боротися.

Радянське озброєння не дозволяє точково знищувати ворожу артилерію, особливо коли вона стоїть набагато далі, ніж можуть вистрілити наші. Тому російські війська та війська "ЛНР" застосовують стратегію виженої землі, накриваючи гектари міської забудови, включаючи передмістя, села, поля та потенційні шляхи постачання. Під обстріли потрапляють усі. Ефективність мінімальна. І знову рухають фронт кількістю солдатів, що йдуть в атаку.

"Взяти Сєвєродонецька та Лисичанська, навіть якщо це буде котел, коштуватиме військам 4-5 тисяч убитими"

Наразі всі чекають, що на тому боці з'являться чергові постачання високоточної зброї від НАТО і вже не сховатися. Настрій у всіх паршивий, але женуть уперед.

У межах колишньої Луганської республіки звільнять.

До кінця весни нема. Ставлять завдання хоча б до кінця червня. Але за оцінками джерел у НМ "ЛНР" - взяття Сєвєродонецька та Лисичанська, навіть якщо це буде котел, коштуватиме військам 4-5 тисяч убитими під час атаки за майбутній місяць.

Вголос про це не говорять, але побоюються, що почнеться масове дезертирство, навіть при тому, що НМ "ЛНР" атакує. Що трапиться, якщо раптом ЗСУ зробить контратаку на будь-якому напрямі, ніхто не знає. Може посипатися цілими полками.

Читайте також: Лисичанськ та Сєвєродонецьк можуть потрапити до оперативного оточення, - журналіст

Читайте останні новини України та світу у своєму смартфоні в додатку Час Пiк