Захоплений на Луганщині Деркульський кінний завод окупанти вважають однією з головних визначних пам'яток РФ

Окупаційна влада "ЛНР" похвалилася, що Деркульський кінний завод, розташований на Луганщині, увійшов до ТОП-10 конкурсу головних пам'яток РФ. Росіяни не просто захопили чужі території, грабують, займаються мародерством, переписують історію та привласнюють культурні об'єкти та пам'ятки, а й відкрито цим пишаються.

Деркульський кінний завод №63, що знаходиться у селі Новодеркул в Біловодському районі за 80 кілометрів від окупованого Луганська, увійшов до "десятки" головних пам'яток РФ "Від південних морів до полярного краю". Про це повідомили у т.зв. "Міністерстві сільського господарства та продовольства ЛНР", передає Час Пік.

У відомстві зазначили, що Деркульський кінний завод представлений у номінаціях: "Гордість моєї країни", "Душа моєї компанії", "Мрія мого серця".

"Унікальність Деркульського кінного заводу полягає в його історії та традиціях", - йдеться у повідомленні.

Історія та традиції... які сьогодні безжально знищує російська орда...

Нагадаємо, Деркульський кінний завод №63 - один із найвідоміших найстаріших кінних заводів в Україні, де розводять чистокровних скакунів для участі в кінних забігах і коней верхової групи. Тут у 80-х роках ХХ століття виведена порода українська верхова - потужні та елегантні коні. Багато з них - багаторазові чемпіони та призери Всеукраїнських та світових змагань.

Деркульський кінний завод було створено за указом Катерини ІІ від 22 квітня 1765 року. Восени 1767 року конюшенний двір було відкрито і сюди було доставлено 73 коні - англійські, іспанські, німецькі, угорські, неаполітанські, арабські та ахалітейські скакуни, привезені з далекої Персії.

До 1787 року кількість племінних коней склала 881 особина - найбільша кількість елітних лощадей серед кінних заводів.

Якщо на споруди Деркульського кінного заводу подивитися з висоти пташиного польоту, можна побачити, що споруди утворюють напис "Е II" - монограму імператриці - зашифрований привіт з імперського минулого. У такому вигляді місцеві стайні збереглися з середини ХІХ століття.

Місцеві старожили, які застали німецьку окупацію в 1942-1943 роках, зберегли легенду про те, що льотчики Люфтваффе не стали бомбити конезавод, знаючи, що його засновниця - Катерина, уродженка Пруссії. Правдива ця легенда чи ні невідомо, але Другу світову війну конезавод пережив без серйозних руйнувань.

Адміністративна будівля Деркульського кінного заводу - архітектурна пам'ятка ХІХ століття. Центральні тренерські стайні - основна споруда комплеска-архітектурна пам'ятка кінця XVIII-початку ХІХ ст.

Читайте також: "Десять років потому": Як змінився Луганськ за 10 років існування в "руському мирі"