Приїхати, щоб голодувати? Скільки, кому і за що готові платити у Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному

У тимчасово окупованих містах "трикутника" працювати ніде і, відповідно, нікому. Міста деградують, люди, попри заяви незаконної "влади", не повертаються, а якщо й повертаються, то максимум - відвідати своє житло, оскільки так чи інакше виникне питання виживання. І для виживання, не кажучи вже про нормальне життя, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне сьогодні непридатні.

Час Пік проаналізував, що відбувається у містах "трикутника" в плані працевлаштування, які існують перешкоди та як ставляться до працівників з-поміж місцевих жителів окупанти.

(Не)робочі місця у містах

Промислові підприємства в окупованих містах "трикутника" припинили роботу. Шахти не заживлені електрикою і затоплені, містоутворююче підприємство "Азот" тільки на словах "відновлюється", а фактично - є свідчення про те, що обладнання вирізалося та вивозилося на територію РФ. Одного з найстаріших підприємств Рубіжного - панчішної мануфактури - у місті більше немає. Будівлю зруйновано, а рештки мародерили навіть місцеві діти.

Великий бізнес в окупації не працює - супермаркети та торгові центри, які теж давали робочі місця, розбиті, розграбовані. Тільки ритуальні агенції та воєнторги процвітають. А ще заходять нові "бізнесмени". Але відкриття одиничних кіосків - це не те, що здатне забезпечити роботою та достатнім для життя рівнем зарплат. "Офіційна" робота - це не про зарплату, а про борги. Наприклад, комунальники місяцями нічого не одержують. Залишаються "ремонтні роботи", але тут також не все так просто. Для місцевих - не просто.

"Робота" у Сєвєродонецьку: скільки готові платити і кому

Судячи з інформації із соцмереж, у Сєвєродонецьку найбільш затребувані "робочі спеціальності" та працівники громадського харчування. Іноді обіцяють платити від 75 до 100 тисяч рублів. Але підтверджених фактів чесних виплат таких зарплат немає, а ось про обман та шахрайство згадується регулярно. Крім того, привілеї є лише у російських гастролерів. Так, у разі залучення місцевих жителів до "ремонтів" у Сєвєродонецьку, їхня зарплата вдвічі менша, ніж у приїжджих заробітчан. Ніхто нічого пояснює - просто людей ставлять у такі умови.

"Набрали фахівців із місцевих, платити можна вдвічі менше і зарплату затримують постійно", - так відгукуються очевидці щодо ситуації з працевлаштуванням у місті.

Водночас, мешканцям Сєвєродонецька, через рекламу, "ненав'язливо" пропонують долучатися до лав окупаційної армії, описуючи фінансові "переваги" та "почесність".

Якщо заглянути на російські рекрутингові сайти та інтернет-дошки оголошень, то можна зустріти поодинокі вакансії для Сєвєродонецька, звернені до росіян. Адже у місцевих все одно немає зв'язку та інтернету. Тим паче, що мова частіше йде про вахту. В основному вакансії розміщені від "імені" незаконної "адміністрації", як, наприклад, на ресурсі Avito.

Жителі Рубіжного - "погані" працівники

У Рубіжному так зване "будівництво" не таке активне, вахту практично не пропонують. У місцевих жителів ще менше шансів на те, щоби виживати. Тим більше, що з оплатою праці також все непрозоро. Так, на "ремонтних роботах" можна отримувати навіть 4-5 тисяч рублів на день. Але ця опція доступна не для місцевих. Місцевим готові платити максимум 2 тисячі рублів на день.

Навіть якщо працювати місяць без вихідних, то вийде не так вже й багато, враховуючи умови праці та відсутність безпеки. У мережі не розуміють, чим російські "будівельники" кращі, але домогтися інших умов праці варіантів немає.

Лисичанськ для тих, хто своє вже відпрацював

Лисичанськіз приходом росіян перетворився на місто пенсіонерів, які вже нічого не шукають. А якщо хтось і задумається над пошуком роботи, то варіантів небагато. Але пропозиції, як і у Сєвєродонецьку, працюють не для місцевих мешканців, а для гастролерів.

Чи набирають місцевих на якісь роботи у Лисичанську - невідомо. Але відомо інше: там, де місцевим "дозволяють" працювати, зарплати не платять. Раніше повідомлялося, наприклад, про те, що у комунальників заборгованості накопичуються місяцями. Не дивує і те, що в окупації заборгованості зростають у працівників "бюджетних установ". Немає фінансування - і точка.

"Особливі" вимоги до працівників

Для того, щоб отримати можливість працевлаштовуватись у Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному чи іншому окупованому населеному пункті, необхідно виконати "обов'язкову" умову: отримати російські документи. З метою збільшення рівня "паспортизації" з Москви навіть спускають спеціальні списки професій, за якими не можна буде працювати місцевим з українськими документами. Або залишитися без засобів для існування, або стати "новим росіянином" - такий ультиматум при працевлаштуванні. Ще одне "особливе" правило стосується чоловіків: влаштуватися на роботу не можна без довідки з "військкомату". Ось і женуть усіх поспіль на медкомісію. Чим це може обернутися - всім добре зрозуміло.

Максимум, який тепер можуть дозволити собі лисичани, сєвєродончани та рубіжани, - рідкісні поїздки додому. Втім, і відвідати свій будинок чи квартиру, щоб їх не відібрали як "безгоспні", в окупації не так просто. Вважати нормою виживання без засобів для існування, в умовах шантажу та за відсутності впевненості, що завтра ніхто не пожене з робочого місця на забій, можуть лише пропагандисти.

Читайте також: Лисичанськ та Сєвєродонецьк - у вогні: пожежі знищують те, що дороге для людей, та "сліди"