Одна з росіянок, яка побувала в окупованому Сіверськодонецьку Луганської області, поділилася враженнями від побаченого у соцмережах.
За її словами, потрапити на територію вдалося лише після прикордонного огляду, однак перевіряли документи "тільки з одного боку", передає Час Пік.
Також на її думку, місто "живе" — на вулицях помітно активне відновлення. Основну робочу силу складають приїжджі будівельники з країн Азії, які часто працюють разом із сім'ями. Роботи, за її словами, "не переробити" — руйнування надто великі.
Магазини працюють і забезпечені товарами, за винятком алкоголю. Ціни, як зазначає відвідувачка, майже не відрізняються від російських.
Найбільше її вразила повна відсутність зв'язку: ні мобільних операторів, ні проводного інтернету, ні навіть стаціонарних телефонів. Для того, щоб домовитися про зустріч або вирішити якісь питання, доводиться особисто йти до людини додому — інколи підійматися на дев'ятий поверх пішки, адже ліфти не працюють. У коментарях вона порівняла цю реальність із "поверненням у дитинство", де люди змушені писати записки або шукати способи зв'язку через рації.
Ринок нерухомості у Сіверськодонецьку також викликав у неї подив: попри тяжкі наслідки війни, квартири з "післявоєнним ремонтом" та меблями коштують досить дорого — на рівні великих російських міст.
Таким чином, за фасадом відновлення Сіверськодонецьк залишається містом із серйозними викликами: без нормальної інфраструктури, зі штучною економікою та в умовах інформаційної ізоляції.
Читайте також:
Космічні ціни і страйки під дронами: що відбувається в окупованому Рубіжному
