«Дивно, що Кремль їх терпить»: Як «військові блогери» в Росії нав'язують наративи

Велика група російських «військових блогерів», які висвітлюють війну з Україною, зайняла важливе місце в російському інформаційному просторі і має велику свободу, незважаючи на критику з боку Міноборони і навіть офіційного Кремля.

Про це пише сьогодні Інститут вивчення війни (ISW), передає Час Пік. Аналітики ISW зазначають, що Путін «захищав блогерів від нападок з боку міністерства і підтримував їхню незалежність, хоча водночас він посилює репресії та цензуру всередині Росії».

За даними ISW, у середовищі «військових блогерів» налічується близько 500 авторів, які стали впливовим голосом і джерелом інформації про хід війни.

«Ця група носить яскраво виражений провоєнний і націоналістичний характер і пов'язана з видатними ідеологами націоналізму. Зв'язки зі збройними силами, армією, чеченськими формуваннями чи так званою групою Вагнера чи проксі-силами (формуваннями так званих сепаратистів) – дали їм впливовий голос, який у російському інформаційному просторі голосніше, ніж голос Міноборони», – оцінює ISW.

Є багато критиків Путіна

«Кремль дозволить зростаючій неформальній групі військових блогерів знайти напівофіційну, але незалежну позицію, хоча репресії та цензура загалом посилюються», – зазначає ISW. Це середовище часто критикує владу та просуває власні наративи про війну. Є ті, хто підтримує Кремль, критикуючи Міноборони, але є й ті, хто прямо звинувачує Путіна у невдачах на фронті.

"Дивно, що Кремль терпить співтовариство блогерів, враховуючи цензуру більш традиційних ЗМІ, включаючи опозиційні та іноземні", – оцінює ISW.

Аналітики зазначають, що блогери репрезентують думки, які «кардинально» відрізняються від структурованого викладу ходу війни, запропонованого Міноборони. Вони використовують популярні платформи, такі як Telegram чи російські соціальні мережі. Більшість із них працюють на фронті або мають джерела у військових структурах.

«Розкрутка» деяких блогерів

Деякі їх пов'язані з російським урядом чи офіційними російськими ЗМІ. Дехто обіймає офіційні посади. В ISW припускають, що Путін «просунув» деяких із них, ймовірно, через їх вплив на адресатів-націоналістів. Декілька блогерів увійшли до складу Ради з прав людини, з іншими Путін зустрічався особисто.

Популярність блогерів, ймовірно, є результатом неспроможності Кремля створити ефективний меседж у Telegram (який є ключовим джерелом інформації) та ширше підготувати суспільство до серйозної та довгої війни.

"Чи збережуть військові блогери вірність Путіну, якщо російська армія продовжить зазнавати невдач? Як відреагує Путін, якщо цього не станеться? Це питання може стати актуальним, оскільки Путін хоче, щоб все більше і більше людей ставали м'ясом неохочої публіки", – пише ISW.