Окупаційна адміністрація на Луганщині фактично підтвердила те, про що місцеві мешканці говорили роками: узбережжя Сіверського Донця перетворене на багатошарову вибухову пастку. Так званий "в.о. МЧС ЛНР" заявив, що вся берегова лінія річки нашпигована мінами у п’ять шарів, створюючи один із найбільших мінних поясів на окупованій території.
За його словами, ці рубежі закладалися поспіхом і без належної фіксації чи картографування. Це робить мінні поля ще небезпечнішими - як для цивільних, так і для самих окупаційних сил. Він визнав, що розмінування може тривати вкрай довго, адже для очищення території потрібні спеціальна техніка та сотні саперів, яких в окупантів просто немає.
Місцеві жителі фактично позбавлені доступу до річки: риболовля, прогулянки та будь-які пересування вздовж води давно перетворилися на ризик для життя. Люди кажуть, що вибухи у прибережній зоні чутні регулярно, а попереджувальних знаків часто немає або вони встановлені лише формально.
Експерти припускають, що масове мінування - це спроба окупаційних сил створити оборонний бар’єр. Проте на практиці він став смертельною загрозою для мирного населення, яке вимушене жити у стані постійного страху та невизначеності. Чим довше триватиме окупація, тим масштабнішими будуть наслідки для людей та екології регіону, адже десятки кілометрів узбережжя буквально начинені вибухівкою.
