В Україні прийнято закон про дистанційну та надомну роботу: що потрібно знати

Верховна Рада України прийняла закон про правове регулювання дистанційної та надомної роботи. Відповідний законопроєкт підтримало 322 народних депутати.

Верховна Рада на засіданні 4 лютого ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №4051 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи", який регулює дистанційну роботу українців, повідомляє Час Пік.

"Законопроєкт розроблений з метою вдосконалення правових відносин у сфері регулювання дистанційної та надомної роботи", - йдеться у пояснювальній записці.

Основні положення Закону включають введення двох самостійних видів діяльності - дистанційної та надомної.

Прийнятий документ передбачає право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або місце, де буде виконуватися трудова функція.

Крім того, керівництво повинно "забезпечити точний облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу співробітником".

Працівникам, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, працівникам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, надається право працювати на умовах надомної або дистанційної роботи.

Закон також дає працівникові право вимагати від роботодавця тимчасового, до двох місяців, переходу на дистанційну роботу у випадках, якщо на робочому місці по відношенню до нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації.

Дистанційна робота - це форма організації праці, при якій робота виконується працівником поза робочим приміщенням в будь-якому місці за вибором працівника і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. При дистанційній роботі працівник може розподіляти робочий час на свій розсуд, якщо інше не передбачено трудовим договором.

Надомна робота - це форма організації праці, при якій робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що мають закріплену робочу зону і технічні засоби. У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим і не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

- фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

- змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

- час перерви для відпочинку та харчування.