Хрещення Господнє: традиції і суворі заборони свята

19 січня святом Богоявлення, відомим у народі як Водохреща, завершується цикл різдвяно-новорічних свят.

В українських традиціях центральне місце під час святкування Богоявлення займають обряди, пов'язані з водою, передає Час Пік.

Вечір напередодні Водохреща називається "другим Святвечором" і "Голодною кутею". У цей день не можна виконувати ніяких господарських робіт, віруючі постять і готують святкову кутю. Основні елементи святкової вечері на "Голодну кутю" повторюють традиції різдвяного Святвечора.

На Водохреща обов'язковим є відвідування церков і храмів. Кульмінаційним моментом свята Богоявлення зазвичай є безпосереднє освячення води, коли священик занурює хрест у воду. За давньою традицією ця церемонія проходила 19 січня під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер.

Освячену воду люди намагалися скоріше набрати в посуд і рознести по домівках. Вірили, що у того, хто зробить це першим, краще буде розмножуватися худоба і розвиватися все господарство. Лікувальними і захисними властивостями наділялася не тільки сама вода, але і всі предмети, які мали відношення до ритуалу хрещення.

В Україні відомий також звичай водохресних купань. До крижаної купелі в освяченій воді як до радикального засобу порятунку вдавалися хворі різними хворобами люди. І сьогодні прихильники святкових занурень у воду вважають, що таким чином можна оновитися духовно і фізично.

У цей день категорично забороняється займатися фізичною працею, в тому числі шити, вишивати, в'язати. Крім того, не можна вживати алкоголь, сваритися, плакати і проявляти жадібність.