Доведеться "стучати" на родичів та знайомих в окупації? Що для ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного означає новий закон і хто ризикує залишитися без роботи

В Україні було прийнято закон про необхідність повідомляти роботодавця про родичів та знайомих, які перебувають в окупації. Наявність подібних "зв'язків" могла стати основою для звільнення з низки підприємств. Однак президент ветував закон і запропонував дещо змінити.

Які нововведення готує український уряд і чи можуть вони позначитися на переселенцях з Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного та інших населених пунктів, захоплених росіянами, - проаналізував Час Пік.

Деталі закону

У вересні 2022 року Верховна Рада зареєструвала проєкт закону №7731 про внесення змін до Кодексу законів про працю щодо встановлення додаткових підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. 25 квітня 2024 року пресслужба парламенту ]]>повідомила]]> про те, що проєкт закону було прийнято.

"Новацією" прийнятого документа було введення у законодавство поняття "правила поведінки на підприємстві, в установі, організації" як додаткової підстави для звільнення співробітника. Закон покликаний унеможливити роботу колаборантів на підприємствах, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни, а також на об'єктах критичної інфраструктури (включаючи атомні електростанції).

Зокрема, згідно з документом, правила поведінки на підприємстві повинні включати положення про надання працівником інформації про наявність зв'язків із фізичними особами, які перебувають в окупації (або на території РФ), місце проживання та реєстрацію цих осіб. У разі відмови інформувати роботодавця передбачалося звільнення.

Ймовірно, насамперед закон торкнувся б переселенців із окупованих територій України. Він мав набути чинності через три місяці з дня опублікування, тобто в липні. Але, найімовірніше, він отримає нову редакцію.

Зеленський ветував закон та вніс свої пропозиції

15 травня 2024 року президент України Володимир Зеленський ]]>наклав вето на закон]]>, а за два дні потому вніс нові пропозиції, про що свідчить картка на сайті парламенту.

Що не так і які зміни можуть бути внесені?

Зеленський не згоден з тим, що роботодавці можуть зобов'язати працівників звітувати про родичів та знайомих, які перебувають в окупації. Адже за відмову працівника може бути звільнено. На його думку, закон має містити більше правової чіткості та однозначності.

"Використане в законі формулювання "зв'язки з фізичними особами" не має правового визначення, тому не надаватиме працівнику та роботодавцю можливості чітко та однозначно встановити, про які саме "зв'язки" та інформацію якого змісту та обсягу повинен повідомити працівник роботодавцю", - йдеться в текст з пропозиціями глави держави.

Крім того, документ не визначає і повноваження роботодавця щодо отриманої від працівника інформації про родичів та знайомих в окупації. Цим, як зазначає Зеленський, опікуються уповноважені органи. Таким чином, президент пропонує виключити із закону пункти, які б зобов'язували працівників звітувати про свої зв'язки.

Юристи оцінюють ризики

Юристи ГО "Соціальний рух" також зазначають, що формулювання, які містяться в законі, дуже розмиті. Вони можуть стати інструментом для незаконних звільнень, переслідувань та службових зловживань з боку роботодавців. Крім того, немає чіткого механізму реалізації норми.

"Як це буде реалізовано - на вимогу роботодавця чи з власної ініціативи працівника? При прийнятті на роботу чи вже тоді, коли трудові відносини встановлені та продовжуються дуже тривалий час? Тут не тільки про родичів, а й про фізичних осіб, з якими є зв'язок. Це вказує на те, що цей перелік осіб ще ширше трактуватиметься. І це дає роботодавцю певну свободу розсуду і я боюся, що це може призвести до певної вибірковості у правозастосуванні", - ]]>зазначає]]> юрист ГО "Соціальний рух".

Ще одна "слабка сторона" - відсутність визначення кола осіб, з якими людина не повинна мати зв'язків. Формулювання "фізична особа" трактувати можна дуже широко - від родичів до передплатників у соціальних мережах.

Юристи звертають увагу на те, що у своїх пропозиціях Зеленський не прокоментував норму, яка дозволить роботодавцям на власний розсуд перевіряти працівників. Як мають проходити перевірки, хто саме буде уповноважений ними займатися і як саме виявлятимуть "небажаних" працівників - деталі відсутні.

Юристи вважають, що у законі не уточнюється, що йдеться саме про розслідування випадків колабораційної діяльності. Тому він може спровокувати безпідставні звільнення та порушення закону.

Чи закон впливатиме на переселенців?

Окремо в документі не прописано, що норми стосуватимуться переселенців - вони стосуватимуться всіх українців. Але з іншого боку, ВПО можуть автоматично стати "небажаними" працівниками та піддатися низці перевірок при працевлаштуванні, якщо такі передбачатиме уточнений механізм. Адже очевидно, що якщо людина, наприклад, народилася і все життя прожила в такому невеликому місті як Рубіжне чи Лисичанськ, вона не може не знати когось із тих, хто не виїхав з окупації. У когось, можливо, з тих чи інших причин окупації залишаються родичі.

Крім того, ніщо не гарантує дотримання конфіденційності інформації. Виходить так, що роботодавець спочатку не довіряє працівникові, а працівник повинен повністю довіряти роботодавцю.

Найближчим часом парламент повторно розгляне документ. І яким буде результат - поки невідомо.

Читайте також: Будівництво нових об'єктів і відновлення старих: які "плани" щодо Лисичанська озвучують росіяни та чи схоже це на правду