Вода за розкладом та на виніс: "рекламні" бочки Пушиліна перетворилися на квест для мешканців Донбасу

Обіцяні «вирішення» проблеми водопостачання на тимчасово окупованих територіях Донецької області не спрацювали. Бочки з питною водою, які активно піарив Денис Пушилін, мешканці тепер шукають як рідкісний ресурс – їх мало, вони постійно зникають чи змінюють локацію.

За даними Telegram-каналу "Жовта Стрічка", одній людині доводиться витрачати в середньому по 40 хвилин в один бік, щоб дістатися найближчої бочки, і стільки ж - щоб повернутися, передає Час Пік.

Для людей похилого віку, жінок і людей з інвалідністю шлях з каністрами в 10–15 літрів перетворюється на випробування. Тим, хто живе далі, доводиться платити за проїзд у транспорті, що лише збільшує побутове навантаження.

Люди зазначають, що неможливо навіть зафіксувати місце розташування бочок: їх ставлять рідко, прибирають без попереджень і переміщують районами. В результаті реальна кількість точок доступу до води значно менша за цифри, озвучені окупаційною адміністрацією.

Через критичний дефіцит води на окупованій території почали закривати туалети у лікарнях, дитсадках та навчальних закладах. У школах встановлюють баки на території, але їх змушують економити - деякі установи скорочують очне навчання.

"Лікарні, дитячі садки та навчальні заклади - перші, хто страждає. Співробітники тягають воду відрами, якщо її взагалі доставляють", - пишуть місцеві жителі.

Волонтери та підприємці з Росії намагаються підставити плече. У серпні підприємство з Таганрогу доставило до регіону 22 тонни води. Цього вистачило лише на кілька днів для чотирьох лікарень. У містах їх – десятки. У планах постачальників - розширювати мережу автоматів розливної води та продовжувати підтримку, проте поки що ситуація залишається критичною.

Окупаційна адміністрація не справляється навіть із мінімальними побутовими запитами. Люди пишуть у соцмережах про те, що:

• воду доводиться видобувати буквально межі сил;
• самотні пенсіонери можуть дати лише 5–10 літрів;
• допомога "нікому і ні звідки чекати".

"Від нестачі води страждають не просто сфери міста - страждають люди. Самотні люди похилого віку, жінки, інваліди. Ніхто не в змозі тягати воду щодня", - розповідають жителі.

Проблема стосується не лише технічної, а й питної води. Влітку ціни зросли до 5 рублів за літр. Щоб збити паніку, окупаційна влада наприкінці липня «встановила верхню межу» - 3,5 рубля за літр. Але діяти це має лише три місяці, і ніхто не контролює виконання цього рішення.

Місцеві зізнаються: "Посуд мій з побоюванням", "Кожен літр на рахунку", "Найгірше - невідомість".

Бочки, якими хвалився Пушилін, перетворилися над допомогу, а символ хаосу - води менше, відстані більше, а жити людям доводиться "за сухим графіком".

Читайте також: Дефіцит води на окупованій Донеччині: росіяни придумали "альтернативне" рішення