Верховна Рада прийняла закон про земельну децентралізацію: що він передбачає

28 квітня Верховна Рада прийняла в цілому закон із пакету земельної реформи, який стосується земельної децентралізації.

Час Пік дізнався, які зміни передбачені документом.

За прийняття в цілому законопроекту ]]>№ 2194]]> "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" проголосували 284 депутати.

Проект було прийнято у першому читанні ще у листопаді 2019 року. 16 березня 2021 року Рада почала розгляд законопроекту, але до нього було надано більше 3 тисяч правок, що значно загальмувало прийняття закону.

Що передбачає закон про земельну децентралізацію?

Закон покликаний повернути у комунальну власність землі місцевих громад за межами населених пунктів.

Як повідомляють у партії "Слуга народу", завдяки цьому закону 1400 місцевих громад розпоряджатимуться 10 млн гектарів землі. Це 1/6 території України. Державі залишаться 0,75 млн гектарів: військові полігони, природоохоронні землі, ділянки держпідприємств.

Документ дозволить:

• Продавати чи здавати ділянки в оренду – вирішуватиме громада.
• Уся виручка піде до місцевого бюджету – близько 4,5 млрд грн щороку.
• Використання земель – під контролем громад. Держекоінспекція – у минулому.
• Орендар – перший у черзі на купівлю ділянки.
• Надання нових ділянок для городництва – не більше 0,6 га.
• Громади самі домовлятимуться про межі між собою.
• Більше жодної тяганини із землеустроєм у кабінетах Держгеокадастру.

Чому цей закон важливий?

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко заявив, що реалізація цього законопроекту поглибить земельну децентралізацію і стане ще одним кроком до запровадження прозорого ринку землі в Україні.

"В основі документу - спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, розширення повноважень місцевих громад та впровадження цифрової трансформації земельних відносин", - зазначив Петрашко.

Голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський пояснив важливість земельної децентралізації для громад.

"Зараз місцева влада контролює лише близько десятої частини неприватизованих земель. Це ускладнює розвиток громад, зменшує фінансову спроможність місцевого самоврядування. Ми пропонуємо передати до комунальної власності громад землю за межами населених пунктів. Винятки: землі Міноборони, природоохоронного фонду та державних підприємств, установ та організацій. Територіальні громади зможуть контролювати та регулювати питання самовільного зайняття земельних ділянок та нецільового використання земель, затверджувати містобудівну документацію в межах усієї території громади", - заявив Сольський.

Критика законопроекту

Головними противниками закону про земельну децентралізацію стала фракція "Батьківщина". Сьогодні під час голосування депутати на чолі з Юлією Тимошенко вийшли до трибуни, на знак протесту проти ухвалення цього закону підняли свої картки для голосування та скандували "Ганьба".

У коментарі для ЗМІ Тимошенко заявила, що "сьогодні чорний день в історії України". За її словами, парламент практично позбавив українців права володіти своєю сільськогосподарською землею.

Тимошенко заявила, що цей закон дасть можливість іноземцям необмежено скуповувати українську землю, орендарі зможуть розпоряджатися землею без погодження з власником, можна буде продавати цінні землі и т.д.

Соцопитування, які проводилися в Україні на початку цього року, показують, що більшість українців не підтримують відкриття ринку землі. Так, за результатами опитування Центру Разумкова, 72% респондентів проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, якби проводився референдум з цього приводу. А результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показали, що 62% українців виступають проти відкриття ринку землі.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла закон про ринок землі 31 березня 2020 року. Згідно з ним, до 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізичні особи-громадяни України. Допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливий тільки після прийняття відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі.