Стрітення Господнє: головне, що потрібно знати про велике свято, традиції та заборони

15 лютого православні віруючі в Україні відзначать Стрітення Господнє. Це велике церковне свято - день, коли виповнюється 40 днів з дня народження Ісуса Христа. Існують традиції та заборони, пов'язані з цим святом. 

У 2021 році Стрітення Господнє припадає на понеділок. У цей день можна передбачити, яку погоду варто очікувати навесні, повідомляє Час Пік. 

"Стрітення" означає "зустріч", в перекладі зі старослов'янської. Свято також має іншу назву - Принесення до храму. У народі Стрітення пов'язують з приходом весни, вважається, що в цю пору зима зустрічається з весною.

Історія свята

За церковними переказами, в цей день відбулася зустріч Божественного немовляти з праведним старцем Симеоном. Йосип та Марія принесли немовля на 40-й день після народження в Єрусалимський храм і принесли в жертву двох білих голубів.

Їх зустрів 360-річний старець Симеон, який заявив, що Ісус стане Спасителем. Про це ж у храмі сказала й 84-річна Анна-пророчиця, яка визнала в Ісусі Сина Божого. 

Симеон Богоприїмець був тлумачем та займався перекладами пророчих книг з єврейської на грецьку мову. В одному передбаченні вказувалося, що непорочна Діва народить дитину обітовану Месію. У той момент, коли Симеон хотів переправити слово "дівчина" на "дружина", йому з'явився небесний ангел, який передрік, що Симеон не помре, поки своїми очима не побачить Божу Благодать та Спасителя на своїх руках.

Симеон прожив ще 300 років і, нарешті, в день Стрітення пророцтво виповнилося. У ту ж мить Симеон помер.

Традиції

З давніх-давен в народі на Стрітення зустрічали весну та проводжали зиму. 

На Стрітення в церквах проводять святкову службу, люди відвідують церкви та храми, щоб сповідатися і причаститися, освятити свічки та воду.

З давніх пір люди вірили, що освячена вода допомагає зцілитися від різних хвороб, захищає. Нею окропляли воїнів перед битвою та змочували рани. Свяченою водою кропили житло, домашню худобу і навіть бджолині вулики. 

Свічку запалювали у церкві і несли додому так, щоб вона не згасла по дорозі. Вона називається "громничка" і захищає будинок, людей та худобу від грому, блискавки і пожежі. Ці освячені свічки ставили вдома перед іконою, а потім зберігали протягом усього року. 

Щоб діти не лякалися грому і не боялися вовків, на Стрітення їм хрест-навхрест припікали громничкой волосся: на лобі, потилиці та над вухами. Увечері вивішували громнички на лиштви дверей, воріт і хлівів, щоб захистити людей та худобу від відьом.

Стрітенською свічкою обкурювали хворих та немічних, дітей від переляку, корову з телям від поганого ока. Громничкою обкурювали всю садибу під час епідемій та інфекційних захворювань. Із запаленою громничкою обходили поля, щоб уберегти їх від шкідників та бур'янів.

Заборони та повір'я

У Стрітення не можна нудьгувати. З давніх-давен це свято було радісним, треба веселитися.

Заборонено сваритися, лаятися і працювати. Дозволялося тільки готувати їжу та стежити за домашньою худобою.

Під сувору заборону потрапляли прання і навіть миття в лазні - все, що пов'язано з водою.

У цей день заборонено класти гроші на кухонний стіл. У народі вірили, що з дому піде удача.

У народі вірили, що не можна вирушати в далеку дорогу, тому що "зима з весною зустрічається" і погода буде примхливою. Вважалося, що якщо на Стрітення в дорогу підеш - нескоро повернешся. 

Народні прикмети

По погоді на Стрітення судили про наближення весни.

У народі вірили, якщо в цей день вдарять морози - весна буде холодною, а зима затримається.

Якщо 15 лютого за вікном відлига - зима скоро закінчиться і прийде рання весна.

Якщо замете сніг - весни скоро не чекай, весна буде пізньою та дощовою.

Зоряне небо на Стрітення обіцяє пізню весну.

Тихий день - провісник багатого врожаю хліба, а якщо нічне небо всипане зірками – рання весна не прийде.