Біженці з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного у "зоні ризику"? Банки "зіллють" інформацію про рахунки клієнтів

У вересні 2024 року відбудеться перший автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та понад 100 країнами світу, включаючи усі європейські. Унаслідок обміну у ДПС з'явиться інформація про стан банківських рахунків громадян України, які перебувають за кордоном. Що зміниться після впровадження загального стандарту звітності CRS, чи вплине якось на українських біженців та який клопіт може додати українцям, розповість Час Пік.

Державна податкова служба України 26 червня 2024 року отримала схвалений Глобальним Форумом ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні за результатами проходження оцінювання щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією. Як ]]>зазначили ]]>у Державній податковій службі України, це відкриває нові можливості для контролю за фінансовими потоками українців за кордоном.

Нагадаємо, Верховна Рада у березні 2022 року ухвалила у другому читанні законопроєкт ]]>№8131 ]]>про запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (т.зв. загального стандарту звітності CRS). У квітні 2022 року Президент України підписав закон. У вересні 2024 року відбудеться перший автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та понад 100 країнами, який розкриє інформацію про наявність та розмір доходів українців, які перебувають за кордоном.

Що зміниться

Станом на червень 2024 року учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією є понад 115 юрисдикцій. Іноземні установи надають інформацію про рахунок лише тоді, якщо його власник є резидентом України, а українські установи надсилатимуть інформацію лише по нерезидентам. Нагадаємо, резидент - це громадянин країни, який постійно проживає в іноземній державі.

Це означає, що українські банки чи інші фінансові установи отримають інформацію про рахунки українських резидентів за кордоном для подальшого їх оподаткування в Україні, а іноземні – про кошти українських біженців. Цей обмін інформацією може завдати чимало клопоту українським біженцям, які отримують допомогу в європейських країнах, маючи при цьому прибутки в Україні.

У вересні цього року відбудеться перший автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та понад 100 країнами, включаючи усі європейські. Він розкриє наявність та розмір доходів українців для подальшого їх оподаткування в Україні. Під час першого обміну інформацією вивчатимуться дані щодо рахунків у банках та інших активах (рахунки в інвестиційних, страхових та ін. компаніях) станом на 1 липня 2023 року.

Яку інформацію про клієнтів "зіллють" банки

Персональні відомості про власника рахунку:

• прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності) або найменування;
• адреса постійного місця проживання;
• юрисдикція резиденства;
• ідентифікаційний номер платника податків;
• дата та місце народження (для фізичних осіб).

Інформація про фінансові рахунки, власниками яких є фізичні особи:

• номер рахунку,
• відомості про підзвітну фінансову установу, яка надала інформацію (банк, фінансова, інвестиційна або страхова компанія);
• залишок коштів на банківському рахунку станом на кінець звітного року;
• загальна сума всіх коштів, сплачена або зарахована на фінансовий рахунок на користь його власника протягом календарного року.

Якщо власник рахунку є юридичною особою, до переліку додається інформація:

• адреса юридичної особи, трасту чи партнерства;
• юрисдикція резидентства;
• індивідуальний податковий номер.

Що податківці робитимуть з отриманою інформацією

Відповідно до Податкового кодексу, громадяни України, які перебувають та мають дохід за кордоном, але при цьому мають постійне місце проживання в Україні, є резидентами України. А це означає, що вони мають подавати відповідну податкову декларацію. Платник податків зобов'язаний вказати свій дохід (включаючи дивіденди), вказавши не лише їх розмір та суму податку, але ще й назву країни, де отримано іноземні доходи, та валюту, в якій такі доходи нараховано. Відповідно до чинного законодавства, будь-які доходи, отримані фізичними особами – резидентами України, мають бути обкладені податком відповідно до правил ПКУ.

Експерти радять актуалізувати дані щодо свого місця проживання, щоб не пропустити листа з податкової, оскільки податківці можуть направити запит на надання пояснень та документів про те, з якою метою було отримано рахунок та які кошти на нього надходили. Як зазначають податкові консультанти, якщо такий запит буде направлено, на нього потрібно реагувати. Навіть якщо запит повертається без вручення, згідно з законом він вважається врученим. А якщо податкова не отримає відповіді, то людині може "світити" штраф у розмірі 8 тис. грн й у податківців з'являється підстава для перевірки.

Хто опиниться в "зоні ризику"

Привід хвилюватися з'явився у громадян України, які проживають за кордоном, але не декларували своїх доходів. У цьому випадку експерти радять подати декларації та доплатити податки.

У більшості країн з метою оподаткування резидентом країни є особа, яка перебуває на її території не менше 183 днів на рік. Наприклад, якщо українець виїхав за кордон й не перебував в Україні понад 182 дні у 2023 році та не є фізособою підприємцем, то в такому разі при отриманні іноземного доходу можна змінити податковий статус на іншу країну та сплачувати податки в іншій країні. Важливо! Якщо з країною, де проживає та працює фізична особа, немає угоди про уникнення подвійного оподаткування, то в такому разі податки сплачуються в Україні повторно, а саме: податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Ті, хто має в Україні відкритий ФОП, автоматично вважатимуться резидентами України. Навіть у тому випадку, якщо діяльність давно не ведеться, але реєстрацію не припинено.

Також у "зоні ризику" фізичні особи, які раніше отримували доходи, але не сплачували з них податки. Наприклад, доходи від продажу нерухомого майна, прибуток від продажу цінних паперів, орендний дохід, дивіденди від іноземних компаній, відсотки цінних паперів тощо.

Що буде з біженцями?

У зоні ризику опиняться українські біженці, які отримують допомогу в країнах ЄС й при цьому отримують додатковий дохід в Україні: працюють віддалено, одержують пенсію, здають нерухомість тощо.

Варто пам'ятати, що не лише українські фінустанови отримають інформацію про рахунки українців за кордоном, а й іноземні – про рахунки біженців в Україні.

Якщо соціальні служби країн ЄС дізнаються про наявність коштів у біженців в українських чи інших зарубіжних банках, то доведеться повернути усі отримані у вигляді допомоги гроші від держави, включаючи вартість житла та медичного страхування. Пенсіонери, які не повідомляли до соціальних відомств, що отримують пенсію в Україні, - також у "зоні ризику". Якщо після обміну інформацією соціальні відомства країн ЄС про це дізнаються, то наслідки можуть бути дуже сумними. Ця соціальна допомога не підлягає оподаткуванню, але у разі відсутності поданої декларації передбачено штраф.

Серед біженців за кордоном є чимало мешканців Луганщини, у т.ч. з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного. Вони також автоматично потрапляють у "зону ризику". Тим, хто належним чином сплачував податки та має на руках документи, що це підтверджують, хвилюватися не варто. Іншим бажано отримати додаткову інформацію, проконсультуватися з фахівцями, і в разі потреби, упорядкувати справи.

Нагадаємо, Луганською обласною військовою адміністрацією офіційно запроваджується збір інформації щодо вцілілого житла на Луганщині, власники якого бажають отримати компенсацію при юридично оформленій відмові від права власності на нього на користь держави Україна у разі потенційної появи такої можливості та наявності необхідних фінансових ресурсів. Докладніше читайте у нашому матеріалі.

Також стало відомо, що Міністерство освіти та науки України виступає з ініціативою переформатування навчального процесу. Українських дітей-переселенців хочуть позбавити можливості дистанційного навчання та перевести на денну (очну) форму навчання у населеному пункті, де фактично проживає дитина-ВПО. Докладніше читайте у нашому матеріалі.

Читайте також:

Дали задню? Чи заборонять дітям-ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного вчитися дистанційно

"Знають не всі": Чому ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного потрібно оформити статус "дитина війни"