Спалюють останні мости: Чиновники відбирають у переселенців з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжної онлайн-освіту

Міністерство освіти і науки України виступає з ініціативою переформатування освітнього процесу для українських дітей та позбавити можливості дистанційного навчання учнів з ТОТ та внутрішньо переміщених осіб. Згідно з наказом МОН, який вже підписано міністром освіти та науки Оксеном Лісовим, дистанційну освіту вилучено з форм здобуття знань. А це означає, що під удар потрапляють учні з ТОТ, які незважаючи на смертельну небезпеку, здобувають українську освіту, а також учні та педагоги, які залишили рідні домівки та стали вимушеними переселенцями. Їм хочуть обірвати зв'язок з поки що окупованим рідним домом, земляками-переселенцями, їх хочуть позбавити надії на повернення...

На сайті Кабінету Міністрів України 8 липня було зареєстровано петицію про право на освіту дітей-ВПО та скасування резонансного наказу МОН. У чому суть цього документа та чому його вимагають скасувати правозахисники, вчителі та батьки, розповість Час Пік.

Йдеться про наказ МОН ]]>№850]]> від 13.06.2024 р. "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні". Цей документ відсутній в офіційних джерелах, у тому числі на сайті МОН, проте, попри всі звернення МОН наполягає на державній реєстрації цього наказу.

Наказ передбачає істотно змінити умови роботи шкіл, переважно з ТОТ, та у зоні бойових дій. Проєкт наказу не отримав великого резонансу у суспільстві раніше лише тому, що документ було направлено для ознайомлення лише зацікавленим особам, й громадське обговорення не проводилося. Інакше б у МОН дізналися, що проти цього документа виступають усі: від громадських об'єднань, профспілок та правозахисників до вчителів, батьків та дітей.

У чому суть нової ініціативи МОН

Документ передбачає, що основною формою здобуття загальної середньої освіти на території, контрольованій органами влади України є очна (денна) форма, у тому числі із застосуванням змішаного навчання, що організовується закладами освіти, у разі дотримання таких умов:

• у приміщенні навчального закладу або на відстані не більше 500 м від нього знаходяться об'єкти фонду захисних споруд цивільного захисту;
• матеріально-технічна база навчального закладу є достатньою для організації очної (денної) форми здобуття загальної середньої освіти, у тому числі із застосуванням змішаного навчання.

У разі розташування навчального закладу на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей (крім тимчасово окупованих територій цих областей) очна (денна) форми здобуття загальної середньої освіти, у тому числі із застосуванням змішаного навчання може організовуватися навчальними закладами у разі наявності у ньому або на відстані не більше 500 м від нього захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, які підходять для укриття учасників навчального процесу та матеріальної бази, достатньої для організації таких форм навчання, на підставі:

• рішення ради оборони області та/або розпорядження керівника ОВА;
• рішення педагогічної ради навчального закладу, що введена в дію наказом його керівника.

Якщо навчальні заклади не відповідають цим вимогам, вони можуть відкривати класи з дистанційною формою навчання з мінімальною наповнюваністю – 20 учнів. При формуванні таких класів не враховуються діти, які здобувають освіту за екстернатною, сімейною, заочною формою навчання.

Щодо дітей-переселенців, то згідно з законом учні зі статусом ВПО повинні навчатися за очною (денною), у тому числі із застосуванням змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти за місцем фактичного проживання. Для зарахування або переведення їх до дистанційних класів батьки повинні підтвердити неможливість навчання за очною (денною) формою відповідною довідкою, яка видається за умови, якщо:

• у навчальному закладі за місцем проживання дитини відсутні вільні місця;
• у навчальному закладі не забезпечують навчання за очною (денною) формою, у тому числі із застосуванням змішаного навчання;
• освітню діяльність усіх навчальних закладів у населеному пункті, де фактично проживає дитина, призупинено.

У разі відсутності таких умов, учні зі статусом ВПО, які здобувають загальну середню освіту в дистанційній формі у закладах освіти, розташованих поза населеними пунктами, в яких ці учні зареєстровані (перебувають), до початку наступного навчального року мають бути відраховані з навчального закладу або за заявою одного з батьків переведені до іншого навчального закладу для продовження здобуття загальної середньої освіти в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання.

Учні, які перебувають на захоплених росіянами територіях, які незважаючи на ризики з боку окупантів, продовжують здобувати українську освіту, тепер можуть здобувати освіту виключно за сімейною (домашньою) або екстернатною формою навчання.

Діяльність закладів загальної середньої освіти, які не зможуть виконати вимоги щодо організації дистанційних класів, має бути припинена.

Реакція правозахисників та батьків

Низка громадських організацій та благодійних фондів закликали МОН не позбавляти учнів з ТОТ можливості дистанційного навчання. Вони оприлюднили ]]>звернення ]]>до віцепрем'єр-міністерки - міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук, в якому йдеться про ризики обмеження доступу до освіти учнів, які проживають на ТОТ, а також негативні наслідки, пов'язані з набранням чинності наказу №850.

Серед негативних наслідків називають:

• вивільнення близько 10 тисяч освітян, які забезпечували навчання у закладах загальної середньої освіти, що були переміщеними з ТОТ;
• втрату доступу дітей з ТОТ до української системи освіти;
• втрату Україною зв'язків із громадянами, які перебувають на ТОТ, серед яких сьогодні приблизно 615 тис. дітей шкільного віку;
• часткову ліквідацію освітньої інфраструктури на майбутніх деокупованих територіях;
• порушення законодавства та незабезпечення проведення консультацій з громадськістю. 

Як зазначають правозахисники, багато вчителів-переселенців, які втратять роботу, незважаючи на наявність вакансій на ринку праці, не зможуть працевлаштуватися через велику конкуренцію. Багатьом педагогам з числа ВПО доведеться знову міняти місце проживання. Крім того, частина цих педагогів входять до кадрового резерву працівників для роботи на деокупованих територіях й звільнення може бути сприйняте негативно. Також існує ризик повернення таких людей на ТОТ, де окупанти з радістю приймуть вчителів, оскільки там спостерігається великий дефіцит педагогів, при цьому життя українських педагогів буде наражатися на ризик.

У зв'язку з поступовим закриттям навчальних закладів, які були переміщені та забезпечували дистанційне навчання, перерветься зв'язок з дітьми, які перебувають в окупації, але продовжують навчання в українській системі освіти. Втрата можливості регулярно відвідувати онлайн-заняття з українськими педагогами призведе до посилення інформаційного вакууму та впливу російської пропаганди на ідентичність та світогляд українських дітей в окупації.

Крім того, постраждають й ті діти, які перебувають за кордоном, але здобувають освіту в українських закладах.

Проти нововведень виступають й батьки учнів-переселенців, які вважають переформатування освітнього процесу порушенням прав дітей щодо вибору навчального закладу та форми здобуття освіти.

На думку батьків, сьогодні ВПО - одна з найнезахищеніших категорій українців і багатьом часто доводиться міняти місце проживання, а необхідність міняти школу - додатковий стрес для дитини. Крім того, складно назвати навчанням процес, коли діти у школах багато часу проводять у сховищах, перечікуючи тривоги.

Дистанційне навчання для учнів з Луганщини

Як ]]>зазначив ]]>голова Луганської ОВА Артем Лисогор, після окупації частини регіону вдалося відновити роботу 85 установ загальної середньої освіти, в яких у 2023-2024 навчальному році навчалося 22 990 учнів. Освітній процес забезпечували 1697 педагогів й "за цими сухими цифрами стоять справжні люди і їх долі". За його словами, ініціатива МОН про вилучення дистанційної освіти з форм отримання знань "неоднозначно сприймається регіонами".

"Таким чином під удар підпадають учні з окупованих територій, які попри ризики з боку агресора, здобувають українську освіту. А також педагоги, які не зрадили країну та полишили рідні домівки...

Ці люди, інколи двічі переселенці, мають право здобувати знання та надавати освітні послуги дистанційно. Ця система - працює. Наші вчителі навчають дітей у синхронній та асинхронній формі. Право на освіту гарантовано Конституцією України. Не треба ламати те, що працює", - зазначив Артем Лисогор.

Українські соцмережі буквально вибухнули після появи новини про ухвалене рішення позбавити дітей-переселенців можливості вчитися дистанційно. Серед тих, хто виступає категорично проти, чимало мешканців Луганщини, зокрема, ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного. За словами батьків, вони навмисно не змінювали школу, щоб підтримати рідний навчальний заклад та своїх вчителів, щоб постійно бути на зв'язку з земляками до повернення у деокуповані міста. За їхніми словами, онлайн-школа для багатьох дітей – це єдине, що пов'язує їх сьогодні з покинутими домівками, з друзями, з рідними вчителями.

Крім того, батьки нагадали, що багато учнів з Луганщини, які навчаються онлайн, є призерами та переможцями різних олімпіад, а також можуть заслужено похвалитися високими балами за результатами складання національного мультипредметного тесту. А це означає лише одне – вони здобувають якісну освіту.

Багато батьків з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного досі не втрачають надії, що скоро їхні діти зможуть знову жити та навчатися у рідних містах та категорично проти закриття "онлайн-школи". Ось одна з думок сєвєродончанки - прямо, жорстко, проте чесно та за ділом:

Петиція

На сайті Кабінету Міністрів України 8 липня було зареєстровано ]]>петицію]]> щодо права на освіту дітей-ВПО та скасування наказу МОН №850. До кінця збору підписів залишилося 90 днів, проте станом на ранок 10 липня петицію підписало вже понад 23 тис. осіб з 25 тисяч, необхідних для розгляду.

Серед тих, хто вже поставив свій підпис багато переселенців з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного. Збір підписів триває. ]]>Підписати петицію]]> можна на сайті Кабміну.

Читайте також:

Приховані махінації з нерухомістю: про що навіть не здогадуються жителі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного

Квартири вже нема, а податок платити? Що робити мешканцям Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного з обов'язковим податком на нерухомість

"Вікно допомоги": де переселенці з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного цілодобово можуть знайти корисну для ВПО інформацію