Ці точно "відбудують": хто "відновлюватиме" Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне та як довго триватимуть "ремонти"

В окупованих містах "трикутника" так звані "відновлювальні роботи" все йдуть і ніяк не закінчуються. Видимих ​​змін немає, умови життя людей не стають кращими, а самі "ремонти" завдають не меншої шкоди майну, ніж бойові дії. З особливим ентузіазмом їхати на лінію фронту кваліфіковані будівельники не хочуть. Тому залучаються та їдуть ті, хто має мінімальне відношення до будівництва.

Хто приймає та братиме участь у "відновленні" Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного, а також якими можуть бути наслідки - проаналізував Час Пік.

Без можливості розуміння

У мережі неодноразово з'являлися повідомлення про те, що в містах "трикутника" за останній рік з'явилося дуже багато людей, які навіть не розуміють російську мову. Водночас ці "будівельники" відчувають себе настільки впевнено, що на свій розсуд розпоряджаються речами місцевих мешканців, коли незаконно проникають у квартири під приводом виконання "ремонтних робіт".

З Лисичанська доходять скарги на працівників із Таджикистану та Узбекистану. Таджицькі та узбецькі будівельники відмовляються розмовляти з місцевими російською мовою. Може, не вміють, а може - просто не хочуть. У процесі "ремонтів" речі з квартир вони просто викидають. Домовитися з ними неможливо, оскільки серед мешканців Лисичанська навряд чи є ті, хто володіє таджицькою чи узбецькою мовами.

Аналогічна ситуація і у Сєвєродонецьку. Речі городян викидаються із вікон. Під вікнами багатоповерхівок ростуть звалища, які ніхто не вивозить. Перешкодити такій поведінці "будівельників" ніхто не може, бо місцеве населення вже не господарює в місті та не має права висловлювати невдоволення.

Безкоштовна "робоча сила"

Мабуть, заманити на "будівництво" не завжди виходить навіть невибагливих іноземців. І незаконна "влада" придумала, як забезпечити процес постійною робочою силою, якій можна не платити. Так, "відновлювати" Лисичанськ та Рубіжне будуть відправлені студенти з луганських "вузів". Студентів планують залучати до робіт протягом 2025-2026 років. Яку спеціальність вибирала молодь під час вступу - не важливо, адже тепер їх перекваліфікують під робітничі спеціальності. Звичайно, це економія, оскільки приїжджим "гастролерам", як не крути, платити доводилося, а студенти будуть залучені здебільшого на громадських засадах.

А що з місцевими?

На "відновних роботах" не всі робітники рівні. І у корінних мешканців Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного більше проблем, ніж привілеїв. Як стверджують очевидці, наприклад, у Рубіжному робочих рук не вистачає, але працювати на будівництві охочих мало. По-перше, зарплати у місцевих часто вдвічі менші, ніж у "гастролерів", по-друге, - немає жодної гарантії, що гроші взагалі виплачуватимуть. Приватні фірми заходять та виходять, а люди залишаються ні з чим.

У Сєвєродонецьку згадали про тих небагатьох жителів навколишніх сіл, щоб залучити до робіт. Але одразу попередили, що жодних виплат не буде. Замість зарплати дозволили брати все, що можна поцупити з розкритих квартир. Однак і такі "щедрі" дозволи (а якщо точніше - заохочення до кримінальних злочинів) не змогли виправити ситуацію. Тому "ремонти" в умовах нестачі працівників можуть продовжуватися незліченно довго.

У "влади" Лисичанська є багато планів на "відновлення", але далі планів так нічого не йде. Інформація про те, чи беруть на роботу місцевих, нарівні з таджиками чи узбеками, відсутня. Але навряд чи картина радикально відрізнятиметься від тієї, яка має місце у сусідніх містах.

"Будівництво" ніколи не закінчиться?

Враховуючи інформацію, що фігурує в мережі, є кілька факторів, які явно не сприяють "відновленню" міст "трикутника":

• брак робочих рук та спроби залучити тих, хто готовий працювати за меншу плату;
• дефіцит кваліфікованих працівників, через що якість "ремонтів" страждає і "на виході" - будинки в жалюгідному стані;
• небажання росіян фінансово вкладатись у захоплені міста.

Поставити вікно в будинок, що вцілів, і влаштувати на цьому саморекламу - це те, що цілком влаштовує місцеву "владу". Про серйозні руйнування замовчують. Руїни, наприклад, Сєвєродонецька ніхто не показує. У Лисичанську всі заходи, на яких позують "чиновники", проводяться на ГТВ, бо в центрі не можна - центр міста дуже зруйнований. На сьогоднішній день, "відновлення" - справа рук пропаганди. По-справжньому ніхто не відбудовує міста і навряд чи буде.

Читайте також: Забезпечення переселенців житлом: які можливості можуть отримати ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного