29.05.2021, 22:05

Останній з могикан: Стахановський "козак"-терорист Павло Дрьомов (Батя)

Ольга Ранская | Всі новини автора
Павел Дремов
Ukrainian

12 грудня 2015 року загинув "останній з могікан" так званої "Луганської народної республіки", командувач "Першим козачим полком імені Платова" козачий отаман "Батя" – Павло Дрьомов. Він став п'ятим впливовим бойовиком, якого ліквідували в 2015 році.

Про життя Дрьомова до війни відомо небагато. Він народився в Стаханові в 1976 році і жив з мамою.

"Ополченець Павло"

Довоєнну біографію "Баті" навряд чи можна назвати героїчною.

В одному з інтерв'ю Дрьомов заявив, що служив в українській армії, "яка послала його воювати в Придністров'ї під кулі", що малоймовірно навіть не тому, що українська армія не воювала в Придністровській війні, а тому, що в 1992 році Дрьомову було 16 років.

Дремов

Зазвичай в ЗМІ його називають каменярем, але достеменно відомо, що в мирний час ватажок стахановських козаків працював на автомийці. У Стаханові запевняють, що Дрьомов має судимість за п'яну різанину, але довести це не вдалося, оскільки стахановська міліція досить швидко "перейшла на бік народу" за активної допомоги самого Дрьомова. Втім, стара фотографія на сайті МВС, де Дрьомов досі перебуває в розшуку, свідчить про те, що раніше "Батя" все-таки залучався. У всякому разі, його портрет з підбитим оком у міліції зберігся.

Дремов

Він був активістом місцевої козачої організації, пов'язаної з російським "Всевеликим військом Донським".

Зірка Павла Дрьомова зійшла в квітні 2014 року, коли він став учасником сепаратистських і антимайданівських мітингів, що завершилися штурмом і захопленням Управління СБУ в Луганській області.

У той час у Стаханові, як і в інших містах Донбасу, регулярно проходили мітинги "прихильників федералізації". Спочатку Дрьомов виступав в числі інших ораторів "з народу" і називався просто — "ополченець Павло". На перших записах він ще зовсім не схожий на "легендарного Батю", якого надалі виліпила з нього російська пропаганда. Навесні 2014-го Дрьомов ще не вважав себе козаком і не носив бороди й вусів.

Дремов

Природні здібності й ораторський хист дозволили йому висунутися в лідери місцевого збройного угруповання. Навесні на мітинги ходило ще досить багато людей, і деякі впізнавали серед "ополченців" своїх знайомих. Також дізналися і Дрьомова, який все життя прожив у Бараку на Борисівці (район у Стаханові – прим. ред.) І мав прізвисько "Паша Локатор" за великі відстовбурчені вуха.

3 травня 2014 року Павлу Дрьомову випав нарешті зручний випадок поквитатися з українською правоохоронною системою. Після закінчення мітингу на центральній площі Стаханова він повів натовп на міськвідділ, щоб "схилити міліцію на бік народу". У міськвідділі цьому особливо не чинили опір. На все про все у сепаратистів пішло всього 12 хвилин. Після недовгих переговорів з міліцією, під крики "Росія! Росія!" та "України більше немає" бойовики проникли в будівлю і замінили український прапор над ним на прапор СРСР.

Однак потім погляди Дрьомова розійшлися з тодішнім ватажком самопроголошеної "ЛНР" Валерієм Болотовим. Дрьомов вважав, що потрібно діяти швидко, формувати збройні загони і встановити владу сепаратистів в максимально можливій кількості населених пунктів, а Болотов зайняв вичікувальну позицію, ймовірно, сподіваючись на пряму російську інтервенцію.

Після того, як владу в Стаханові захопили козаки, Дрьомов вже щосили миготів на екранах місцевого ТБ і в сюжетах російської пропаганди. Щоправда, на той час він ще не знав, що є козаком.

"Легендарний Батя"

Вперше Дрьомов сплив в якості керівника терористів влітку 2014 року в Сєвєродонецьку, де сформував "козачий" загін приблизно в 150 осіб. Влітку 2014 року загін розрісся до 500 бійців. А Дрьомов різко перетворився з простого ополченця на "донського козака", став носити козачу папаху, відростив бороду і вуса. У середині червня російські медіа вже називали Павла Дрьомова "легендарним Батею", хоча на той час він толком навіть не встиг повоювати. Так проявився не стільки полководницький геній Дрьомова, скільки геній російських медіатехнологій. У лічені дні з нікому не відомого стахановського " полченця" зліпили козачого отамана та "грозного полководця". Хоча, в чому саме полягає "легендарність" колишнього стахановського муляра, досі дізнатися нікому не вдалося.

Дремов

У червні 2014 року загони Дрьомова і Мозгового взяли під свій контроль сумнозвісний "трикутник": Лисичанськ — Сєвєродонецьк — Рубіжне. Поряд з металургійним Алчевськом, Лисичанськ з його нафтопереробкою та Сєвєродонецьк з виробником мінеральних добрив ПрАТ "Азот" були найбільшими промисловими центрами Луганської області і за них варто було поборотися.

На той момент Дрьомов командував "Стаханівською козачою самообороною", яка перетворилася на деякий час на Сєверодонецький гарнізон, а Мозговий "тримав" Лисичанськ. Тоді вони підпорядковувалися безпосередньо Ігорю Гіркіну (Стрєлкову), що тільки підкреслювало їх незалежність від Луганська та особливий статус їх підрозділів.

Однак Мозговому та Дрьомову утримувати Лисичанськ і Сєвєродонецьк вдалося не довго – до другої половини липня 2014 року, поки тодішній "міністр оборони "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков) не залишив Слов'янськ. У Стаханов "легендарний Батя" Дрьомов повернувся вже 22 липня.

Сєвєродонецьк люди Дрьомова кинули без бою. У Лисичанську бойовики спробували чинити бійцям ЗСУ опір, але зазнали серйозних втрат у вуличних боях і в підсумку залишили місто. Однак, незважаючи на таку безславну кар'єру воєначальника і відсутність перемог, Дрьомов з тих пір і до самої своєї смерті став вважатися "легендою Новоросії" і перетворився на розкручену медіаперсону.

Бойовики, що відступали з Лисичанська, розділилися на три гілки: Євген Іщенко з позивним "Малюк" відійшов у Первомайськ, Дрьомов відступив у Стаханов, Олексій Мозговий — в Алчевськ. Відразу після відступу в середовищі бойовиків почалися конфлікти. Польові командири стали звинувачувати в невдачах на фронті один одного. Так, Павло Дрьомов після прибуття в Стаханов заявив, що бойовики Мозгового не воювали, а тільки піарилися за рахунок інших. 

У дні кровопролитних серпневих битв, коли в Україну вторглися регулярні частини армії РФ і змусили ЗСУ відступити, Дрьомов зі своїми людьми продовжував сидіти у відносно спокійному Стаханові та в гущу бойових дій не сунувся. В цей час в захоплених козаками містах щосили розцвіло мародерство. Вчорашні мешканці бараків і нетрів — безробітні, наркомани, рецидивісти та інший асоціальний елемент — пересіли на дорогі "віджаті" автомобілі, а також підім'яли під себе автозаправки, магазини та ринки.

Читайте також: Бесіда "по душах" з провинилися "козаками" закінчилася для Дрьомова плачевно

Після підписання перших Мінських угод та затишшя на фронтах, Дрьомов остаточно освоївся в ролі нового господаря Стаханова. Як виявилося, Дрьомов навіть не підозрював, як формується бюджет Стаханова, які витрати потрібні на утримання міста і звідки беруться гроші на це. У листопаді 2014 року в ефірі "козачого радіо" він заявив:

"Коли особисто я пообіцяв по 500 грн пенсіонерам, я не уявляв кількість пенсіонерів — 31 тисяча — 15 мільйонів гривень", — сказав він.

Восени 2014 року козаки Дрьомова брали участь у боях на Бахмутській трасі, а взимку 2015 року — в районі Дебальцевого.

Дремов

Конфлікти з "владою"

Тієї ж осені 2014 року в Стаханові зупинилися всі підприємства і перестали виплачуватися українські пенсії і зарплати. У місті почався економічний колапс. На мітингах, присвячених важкій економічній ситуації, Дрьомов і його люди закликали жителів міста потерпіти, а всі негаразди звалювали на "уряд ЛНР "в Луганську і "хунту в Києві". Ігоря Плотницького і його людей, що складали угруповання "ЛНР", Дрьомов відверто ненавидів та всякий раз лаяв матом у своїх виступах. Як і Мозговий, Дрьомов вважав, що в "ЛНР" фактично відтворюються колишні українські порядки. Крім того,"Батя" був противником Мінських угод, вважаючи, що війна повинна тривати до створення так званої "Великої" Новоросії " на території південних і східних областей України. Крім того, Дрьомов відомий як активний антисеміт. Зокрема, Ігоря Плотницького він називає "жидом", а Мінське перемир'я — "вивертом єврейських олігархів".

Читайте також: "Ні про який світ мови бути не може!" – Дрьомов

До пори до часу "влада ЛНР" не конфліктувала з популярним отаманом, залишаючи, втім, без уваги його прохання допомогти Стаханову та Первомайську, в яких восени 2014-го — навесні 2015 років склалася важка соціально-економічна ситуація. Паралельно "влада ЛНР" поширювала чутки, що гуманітарна допомога, паливо і медикаменти не доставляються в ці міста, так само як і в контрольований Мозговим Алчевськ, з вини самих командирів, які "не визнають ЛНР". В результаті Дрьомов був змушений кілька разів виступати перед жителями міста, пояснюючи, що їхні проблеми виникли через підступи і корупцію серед верхівки "ЛНР", яка "забула про біди простих людей".

Таким чином, восени 2014 року на території Луганської області панував розквіт отаманщини, кожне місто контролював свій "батька", які встановлював власні закони і правила, і на свій розсуд милував і страчував. Певна річ, кожен отаман страждав манією величі та вважав себе найголовнішим і найдостойнішим серед собі подібних.

Кульмінацією конфлікту Дрьомова з Плотницьким став знаменитий виступ, в якому "Батя" звинуватив ватажка "ЛНР" в корупції, крадіжці гуманітарної допомоги і пригрозив, що має на нього компромат на загадковій флешці. Після виходу ролика в мережі з'явився популярний вислів "флешка Дрьомова". Однак досі нічого конкретного про вміст флешки громадськості не відомо.

Павло Дрьомов любив і вмів говорити – його ролики з виступами розходилися дуже широко. У жовтні 2014 року він сам звернувся до "царя" Путіна:

А в кінці грудня 2014 року опублікував знамените звернення козаків до президента Росії Володимира Путіна і світової громадськості, в якому він звинуватив Ігоря Плотницького і його оточення в контрабанді вугілля, зв'язках з колишніми членами Партії регіонів та розкраданні російської гуманітарної допомоги.

Тоді ж Дрьомов примудрився посваритися з тодішнім головним військовим куратором "ЛНР", начальником штабу 58-ї армії ЗС РФ Сергієм Кузовльовим. Отамана не влаштувала необхідність займатися військовою бюрократією, складати масу звітних документів, а також вимога увійти на правах звичайної мотострілецької частини в "народну міліцію ЛНР".

На початку 2015 року на території, підконтрольній бойовикам "ЛНР", почалася зачистка козачих банд. Непідконтрольні Плотницькому угруповання в цілому були досить численні, проте діяли вони розрізнено, і були перебиті поодинці. Микола Козіцин був вилучений до Росії. Оскільки останній союзник Дрьомова, Олексій Мозговий, у квітні 2015 року вступив до "міліції ЛНР", "Баті" не залишалося нічого іншого, окрім як зробити те ж саме, прийнявши з рук Ігоря Плотницького "прапор" "6-го мотострілецького полку" у складі корпусу армії "ЛНР" (хоча у вольниці він був головою першого козачого полку імені Платова). Суть компромісу полягала в тому, що Дрьомов зобов'язався "забути" про свою особливу позицію, а натомість йому гарантувалося збереження козачого статусу полку і його регулярне постачання в рамках "міліції ЛНР".

До того ж, нагадаємо, що 1 січня був спалений з вогнеметів польовий командир Олександр Бєднов ("Бетмен"). 23 січня був розстріляний в автомобілі козачий " мер " Первомайська Євген Іщенко, близький соратник Дрьомова. Потім, 23 травня, недалеко від Алчевська разом з охороною був убитий Олексій Мозговий, що стояв біля витоків "ЛНР", а 14 червня ліквідований ще один впливовий козачий командир — комендант Перевальська ігор Торгашов.

Читайте також: Пятерикова заявила, що Дрьомов був убитий точно так само, як Бєднов, Мозговий, Малюк

Тому після цих ліквідацій Дрьомов більше не висовувався. Він зрозумів, що в будь-який момент може виявитися наступним і припинив всяке видиме опір.

Публічне примирення Плотницького і Дрьомова відбулося в квітні на святкуванні річниці штурму будівлі Луганського СБУ. "Батя "отримав з рук керівника ЛНР орден"За мужність". Такі ж нагороди отримали 94 бійця його полку. До речі, це був вже другий орден Дрьомова. Перший, "за доблесть" II ступеня, він отримав ще в лютому 2015-го з рук "прем'єр-міністра ЛНР" Ципкалова.

А після вбивства старого соратника Мозгового Дрьомов став підкреслено демонструвати відданість Ігорю Венедиктовичу, якого всього півроку тому лаяв "жидом" і "злодюгою". Але це йому вже не допомогло.

Смерть на балу

12 грудня 2015 року останній прихильник Новоросії, який брав участь у створенні і затвердженні "ЛНР", командир 6-го окремого мотострілецького козачого полку народної міліції самопроголошеної республіки Павло Дрьомов був убитий. О 13.10 на трасі Первомайськ—Стаханов в автомобілі, в якому він їхав, спрацювала бомба. Знаменитий "ополченець" загинув, відлучившись зі святкування власного весілля у службових справах.

Свадьба_Дремова

11 грудня він одружився на журналістці з Санкт-Петербурга Тетяні (у 2019 році стала головним режисером російського драматичного театру імені П. Луспекаєва у м. Луганську). У Стаханові знаходився штаб козацького командира, там же відзначали одруження. Банкет був запланований на 14.00 в ресторані "Ніка" біля Палацу культури. О 13.00 хтось передав Дрьомову по телефону, що його терміново викликають до Первомайська. Між двома містами відстань приблизно 15 км, і наречений вирішив, що встигне з'їздити у справах і повернутися до столу вчасно. Щоб заощадити час, в дорогу він відправився без охорони і в святковому костюмі, розповідають очевидці.

Свадьба_Дремова

Свадьба_Дремова

12 грудня автомобіль Павла Дрьомова, "віджатий" у місцевого підприємця позашляховик, про який до війни "Паша Локатор" міг тільки мріяти, злетів у повітря. Так, по дорозі на бенкет з нагоди власного весілля, "легендарний Батя", генерал-майор Козачої Національної гвардії Павло Дрьомов, який не виграв жодної битви, закінчив свій життєвий шлях.

Читайте також: Нові подробиці ліквідації ватажка козаків Павла Дрьомова на прізвисько "Батя"

Версії

За версією місцевої Генпрокуратури, невідомі підклали в його автомобіль бомбу, яка спрацювала при під'їзді до автозаправної станції. В результаті машина була сильно пошкоджена: вибухом були зірвані всі двері і дах, розбиті стекла, зірвані сидіння в салоні. Дрьомов помер на місці, а його водій — по дорозі в лікарню.

Через дві години після вбивства представники силових відомств "ЛНР" прийшли до висновку, що в усьому винні українські диверсанти. "Вже очевидно, що скоєний злочин є продовженням активізації терористичної діяльності спецслужб України на території ЛНР... вороги, які вчинили це підле вбивство, недовго залишатимуться безкарними, ми вже йдемо по їх сліду", — запевнив заступник начальника "народної міліції ЛНР" полковник Ігор Ященко.

Співрозмовник, близький до козаків "ЛНР", розповів наступне:

"Не секрет, що Плотницький і його московські куратори не терплять інакомислення. Всім відомо, що, незважаючи на домовленості, Дрьомов, як і козаки в цілому, лише на словах підтримували "ЛНР", а насправді ненавиділи всю цю луганську компанію".

За його словами, в Стаханові останнім часом розповідали, що Дрьомов хоче "вийти з гри" і близький до від'їзду в Санкт-Петербург. Напередодні весілля він дійсно їздив туди, мабуть, для того, щоб познайомитися з родичами нареченої і зіграти "першу частину" весілля.

Раніше також надходила інформація, що на весіллі ватажка козаків "ЛНР" Павла Дрьомова, 5 грудня, в Санкт-Петербурзі, готувався план з усунення ватажка "ЛНР" Ігоря Плотницького. Пізніше, 11 грудня, на весілля, яке проходило в ресторані "Ніка" в Стаханові, були запрошені соратники Дрьомова, які мали опозиційні погляди щодо Плотницького, і що "під час святкування узгоджувалися останні деталі операції проти Плотницького, але хтось із гостей виявився зрадником".

У "ЛНР" переконані, що вбивство Дрьомова — справа рук Ігоря Плотницького або його оточення з "вугільного лобі". "Нібито, Дрьомов хотів зробити так, щоб гроші, виручені від продажу місцевого вугілля в Україну і Росію, йшли місцевим, а не осідали незрозуміло у кого в Луганську. Але бажання влізти у вугільні теми в ЛНР завжди жорстко присікається", – вважає один з жителів Стаханова.

Про те, що вбивць Дрьомова слід шукати не в Києві, а в Луганську або в Росії, натякнув й інший козачий отаман Микола Козіцин. За його словами, ліквідатори бойовика – це якісь "шакали в погонах".

"У мене була інформація, що його ("Батю") повинні знищити. Він поставився до цього прохолодно, не занепокоївся своєю безпекою. Машина, в якій його підірвали, була йому подарована, а міна вже була закладена в ній. За все, що там відбувається, в "Луганді", за всі вбивства, ув'язнення в камерах сотень козаків і простих громадян негідники понесуть відповідальність", — заявив Козіцин 12 грудня, відразу після інциденту біля Первомайська.

Примітно, що в довідці, що потрапила в інтернет з даними на конкурентів, здатних нав'язати боротьбу кандидатам від підконтрольного Плотницькому руху "Мир Луганщині" на місцевих виборах 2016 року Дрьомова називали "лідером козачого угруповання" і відзначали, що він здатний організувати "масові й силові акції". Як варіант нейтралізації отамана автори документа-представники руху "Луганська гвардія" – пропонували "виключно силовий варіант".

Похований "отаман" Дрьомов на Семенівському кладовищі в Стаханові (нині Кадїївка) Луганської області.

Так чи інакше, смерть Дрьомова підвела підсумкову межу під історією Луганської отаманщини. І хто б не стояв за вбивством лідера ополченців, можна з упевненістю констатувати, що тепер в "ЛНР" немає нікого, хто міг би протистояти "владі ЛНР" навіть гіпотетично. Вся т.зв. "опозиція" або впала від рук невловимих диверсантів, або виїхала в Росію.